Проба - все, що потрібно знати

 

Археологічні розкопки показують, що людина познайомилася з золотом, сріблом і міддю близько 4 тис. років тому до нашої ери (можливо, навіть трохи раніше). Можна стверджувати, що це перші метали, які знайшла людина (саме знайшла − адже люди і зараз іноді просто знаходять золоті або срібні самородки). Швидше за все, так і було: наші предки знаходили шматки дорогоцінних металів на землі і використовували їх для господарських потреб. Так що спочатку вони якийсь час служили людині примітивним інструментом, не відразу ставши культовими металами, які посіли в житті людства величезне місце.

Напевно, усі знають про те, що ювелірні прикраси практично ніколи не виготовляють з чистого золота чи срібла, оскільки ці метали дуже швидко покриваються подряпинами і втрачають гарний зовнішній вигляд. Щоб зробити дорогоцінний метал більш міцним, використовують спеціальну добавку – лігатуру.

Лігатура (з лат. ligatura «зв'язок») − це певний метал або сплав, до складу якого входять один або кілька тугоплавких компонентів. Додавання цього сплаву в рідкий метал кардинально змінює його фізичні властивості та естетичні властивості. Передусім ювеліри цінують колір металу, тому особливий інтерес представляють добавки, які можуть змінювати колір золота до прикладу. Лігатури дозволяють отримувати золото практично будь-яких відтінків, від сріблясто-білого до коричневого, зеленого і навіть синюватого. Як правило, ювелірна лігатура для золота складається зі срібла і міді в різних пропорціях, до яких можуть додаватися паладій, платина, нікель, кадмій і цинк.

Проба − це відсоток вмісту золота або срібла в дорогоцінному металі, позначений цифрами. На кожному ювелірному виробі стоїть клеймо, в якому вказана проба. Тобто, 585 проба золота свідчить про вміст у прикрасі 58,5% чистого золота, відповідно 925 проба срібла – про 92,5%. Іншу відсоткову частку складає лігатура.

Найбільш поширений сплав золота 585-ї проби; сплави цієї проби можуть бути різних кольорів в залежності від кількісного співвідношення кольорових металів, що в них містяться. Наприклад, якщо в сплаві золота 585-ї проби (58,5% золота) міститься приблизно срібла 36%, а міді 5,5%, сплав набуває зелений відтінок; при 18,3% срібла і 23,4% міді − рожевий; при 8,3% срібла і 33,4% міді − червоний. Залежно від лігатури може мати різні температури плавлення і твердість, ці сплави мають хорошу здатність до паяння.

Для виготовлення прикрас з діамантами широко використовується біле золото, яке містить:

• в сплаві золота 585-ї проби − срібла 23,7-28,7%, паладію 13,0-18% або нікелю 17%, цинку 8,7%, міді 16%;
• в сплаві золота 750-ї проби − срібла 7,0-15,0%, паладію до 14%, нікелю до 4%, цинку до 2,4%, або нікелю 7,5-16,5%, цинку 2,0 -5,0%, міді до 15%.

Срібло 925 проби − це так зване стерлінгове срібло, яке використовують в тому числі для виготовлення колекційних монет. Проба говорить про відсотковий вміст чистого Аргентуму в сплаві. Його частка становить 92,5%, решта 7,5% сплаву − це домішки. До складу срібла 925 проби найчастіше входить мідь. Саме цей метал вважається кращою лігатурою для такого сплаву.

Системи проб

Існують метрична та каратна системи проб.

Основою метричної системи проб є кількість міліграмів основного благородного металу в 1 грамі (відсоткова  кількість чистого металу в сплаві при додаванні коми після другого знака) пробіруваного сплаву. Такою системою користується Державна пробірна служба України.

Основою каратної системи проб є кількість карат основного благородного металу в 24 каратах пробіруваного сплаву.

Каратна система проб використовується в США і Канаді. Застосовувалася також в Західній Європі до введення метричної системи проб. В Ірландії на клеймі ставляться як метрична, так і каратна проба. У Великобританії на клеймах з 1973 року застосовується метрична система, але в описах допускається каратна. Використовується тільки для золота (для срібла застосовуються умовні назви або метрична проба, для платини і паладію − метрична проба).

Як виглядає проба?

На кожну прикрасу ставиться державне пробірне клеймо. Імовірність підробки в цьому випадку фактично дорівнює нулю. Покупцеві необхідно тільки знати, як саме виглядає справжнє державне клеймо, і перевірити його наявність перед покупкою.

На клеймі повинен бути код пробірної палати, цифрове позначення проби, а також спеціальний знак пробірного посвідчення. Сьогодні на клеймі у вигляді знака зображено герб України.

Як ставлять проби?

Як зазначалося вище, проби на ювелірних прикрасах та предметах, виготовлених з дорогоцінних металах, ставлять у відділеннях Державної пробірної служби України. У пробуванні застосовують два методи – механічний та лазерний.

Механічний метод полягає у нанесенні відтиску на поверхні прикраси потрібного клейма із зазначенням проби. Проба ставиться ударним інструментом за допомогою штампа, на кінці якого знаходиться рельєфне зображення клейма.

Лазерний метод дозволяє наносити пробу на прикраси зі складною випуклою поверхнею. Завдяки новітній лазерній технології прикраси не деформуються у процесі нанесення проби.

Де шукати пробу на прикрасі?

Ми схематично відобразили, у яких місцях на різних прикрасах ставлять пробу. Тому ви з легкість можете перевірити свої прикраси, опираючись на ілюстративну інструкцію.

В салонах нашої мережі та в інтернет-магазині вам із задоволенням та високою професійністю допоможуть підібрати гармонійні каблучки з діамантами, обручки з діамантами, сережки з діамантами які б задовольнили ваш смак і смак вашої коханої половинки!