Пн-Пт з 09:00 до 18:00
Ікона — це дійсно реальне вікно у нематеріальний, духовний світ. Традиція шанування ікон налічує понад 1900 років! Тобто шанувати ікони стали ще в перше сторіччя нашої ери, і першим іконописцем став апостол Лука. А найперше зображення Христа було нерукотворне, пізніше воно отримало назву «Спас Нерукотворний». За переданням, хворий цар Едесси Авгарь знав про Христа та всі ті зцілення і дива, котрі творив Господь. Але він розумів, що Христос не прийде до нього в країну, а сам Авгарь не міг залишити свої землі. Тому Авгарь просить художника піти у Палестину і намалювати Христа, і вірить — навіть зображення Господнє здатне його зцілити. Художник зробив декілька спроб — але марно, образ Христа у нього не виходив. Тоді Господь вмився і витер обличчя убрусом — спеціальним полотенцем, на котрому дивним чином зобразився Його лик. Це була перша відома ікона Спасителя. Друге зображення — ікона Пресвятої Богородиці разом з маленьким Христом — була написана апостолом Лукою ще за життя Пречистої Діви. Саме з тих часів і з’явилась традиція шанування ікони. Адже шанують не дошку та фарбу — це складові, а шанують того, хто на ній зображений. Тому в оселях православних християн завжди є ікони. Присутні вони також і в офісах та інших місцях — як свідчення віри в Бога та нашої надії на заступництво тих, хто на них зображений. А зображають на іконах Спасителя, Пресвяту Діву, угодників Божих прославлених в лиці святих, подій з Євангельської історії.
При виборі ікони є багато нюансів, але в першу чергу потрібно розуміти — хто зображений на іконі: Господь, Богородиця чи святий? Для цього ми зробимо невеличкий огляд — як виглядають ікони:
Ікони, на яких зображений Господь і Спаситель наш Іісус Христос. Вони є різні, як правило — поясні — Христос зображений по пояс, права рука благословляє, в лівій — Євангеліє. Рідко — зображення в повний ріст, зазвичай це ікони Воскресіння, Вознесіння та Преображення. Поясні ікони використовується частіше — в іконостасах, саме такі ікони лежать на аналоях в храмах, їх беруть для вінчання в пару до Богородичної. Відрізняються формою — просто прямокутні, з заокругленим верхом, фігурним верхом. А ще різні за розмірами від маленьких, котрі можна поставити біля ліжка чи на робочий стіл, до досить великих.
Ікони на яких зображено Пречисту Діву. В світі налічується більше 260 образів чудотворних ікон Пресвятої Богородиці — типів — Оранта, Знамення, Розчулення, Страсна — і більш як 800 прославлених налічувалось на початку XX століття. Найбільш відомі Іверська Вратарниця, Ієрусалимська. Але у нас шануються Казанська, Почаївська, Володимирська, Нев’янучий цвіт. Вони користуються особливою шаною та найчастіше зустрічаються у домівках в нашому регіоні. Кожна ікона має глибокий зміст та символізм.
Досить рідкісні ікони із зображенням Пречистої Діви, немовля Христа та Іосифа Обручника — Святе Сімейство — символ покори волі Божій, злагоди та любові у родині. Можуть бути в різному виконанні та різних розмірах.
Одна із найбільш розповсюджених та популярних ікон! Вона являє собою зображення Ангела Господнього, котрий впродовж усього життя від самого Таїнства Хрещення супроводжує та охороняє людину.
Ікона із зображенням найбільш улюбленого та шанованого православного, і не тільки, святого! Святого, який так скоро відповідає на молитви до нього, який ніколи не залишає в скруті, завжди допоможе та врозумить і навіть врятує від неминучої погибелі! Він дійсно чудотворець котрий, в змозі провести через бурхливий потік, зберегти в шторм та вивести з вогню!
Зображення ще одного дуже шанованого та улюбленого святого! Лікаря, з молитвами до котрого здійснюються зцілення від найстрашніших хвороб! Котрий неустанно молиться перед престолом Господнім та просить милості й зцілення для тих, хто до нього звертається!
Особлива ікона! На ній зображено відомий Євангельський сюжет: таємна вечеря в Сіонській горниці. Дванадцять апостолів зібралися для святкування Пасхи з Христом. Це не просто вечеря учнів з їх Божественним вчителем — тут зображено встановлення найбільшого Таїнства Церкви — Таїнства Причастя. Тому такі ікони розташовують над Царськими вратами кожного православного храму — саме через них священник виходить зі Святими Дарами й підносить Таїнство Причастя віруючим людям.
Отже:
Будь-кому! Головна умова — людина має бути віруючою і розуміти, що ікона — це святиня, а не красива інтер’єрна прикраса, та з шаною відноситися до неї.
На ювілеї, дні народження, хрестини, новосілля!
