Неймовірні факти про ювелірну справу та дорогоцінне каміння (частина I)

 

Кожне ремесло окутане таємницями і загадками. І ювелірна справа не виключення. Вона має багату історію, впродовж якої в її сторінки було вписано безліч цікавих відомостей і подій. Тому ми підготували для вас підбірку неймовірних фактів, пов’язаних з ювелірними прикрасами та дорогоціннім камінням.

• Стародавні єгиптяни не витримували ваги своїх прикрас

У давньоєгипетських фараонів і цариць було багато прикрас, серед яких – кольє та намиста з важких золотих пластин. Такі намиста зазвичай щедро прикрашали масивним дорогоцінним камінням, що ще більше збільшувало їхню вагу. В результаті спини давньоєгипетської знаті буквально не витримували і згиналися під вагою золота. Але знайшовся спосіб вберегти фараонівську поставу – на спини вішали прикраси-противаги, завдяки яким цариці і фараони переставали нахилятися вперед.

• Смарагди дорожчі за діаманти

Вартість зеленого дорогоцінного каменю залежить від родовища, в якому він зароджується. Колумбійський рудник під назвою Мусо поставляє на світовий ювелірний ринок найкращі смарагди найвищої якості. Карат такого каменю коштує дорожче карата діаманта, становить кілька тисяч доларів. Тому смарагд вважається конкурентом діаманта, адже ціна його значно вища.

• Синтетичне каміння довговічніше, ніж натуральне

Штучний мінерал має абсолютно ідентичну структуру і зовнішній вигляд, що і камінь природного походження. Синтетичні камені ‒ практично 100% аналоги натуральних, тільки вирощуються вони в спеціальних лабораторіях. У певному сенсі синтетичні камені навіть кращі за натуральні. Вони не тьмяніють від сонячного світла, не втрачають свого блиску від взаємодії з косметичними засобами та побутовою хімією (кремів, парфумів та ін.). І в цілому є більш стійкими до зовнішніх впливів, а значить, більш довговічними. Проте, не варто плутати синтетичні камені з імітацією.

• Справжність діаманта у воді перевіряють лише у фільмах

Кажуть, ніби справжність діаманта можна перевірити, помістивши його в воду, де він стане невидимим на відміну від підробок. Це не так. Прозорий кристал видно за рахунок того, що світло заломлюється і відбивається на його гранях. Діамант тим помітніше, чим сильніше його коефіцієнт заломлення відрізняється від аналогічного показника навколишнього середовища. Показник заломлення у повітря ‒ близько 1, а у води ‒ 1,3. Тому алмаз з коефіцієнтом заломлення 2,4 видно в воді трохи гірше, ніж на повітрі. Матеріали для імітації діамантів ще менш помітні у воді, оскільки показник заломлення у них ще менше: у фіаніту, наприклад, ‒ 2,2, у скла ‒ близько 1,5.

• Одна перлина формується від 5 місяців до 10 років

Щоб покласти початок формуванню перлинки, в раковину молюска має потрапити чужорідне тіло ‒ наприклад, піщинка або личинка дрібного комахи. Молюск починає виділяти перламутр, огортає шорстку піщинку і виходить мініатюрне перлове зернятко з гладкою поверхнею. Одна перлина формується від 5 місяців до 10 років (залежно від потрібного розміру та умов формування в природі). У 100 раковинах молюсків можуть знайти до 10 перлинок хорошої якості, інше, на жаль ‒ відходи. У порівнянні з природними перлинками, культивовані ростуть швидше: річкова може дозріти за 2 роки, морська ‒ за 3 роки.

• Ціна червоного і білого золота ‒ однакова

Природний колір цього благородного металу ‒ жовтий. Власне кажучи, тому даний хімічний елемент і отримав свою назву Au (Aurum), тобто «жовтий». На відтінок ювелірних виробів головним чином впливає співвідношення металів-домішок, які додають в сплав для того, щоб він став більш міцним і менш схильним до зовнішніх впливів. Біле золото являє собою золотий сплав, десяту частину якого становить паладій ‒ дорогоцінний метал платинової групи. Саме він надає прикрасі гарний сріблястий відтінок і особливу міцність. Але так як в білому золоті процентне співвідношення чистого золота таке ж, як у червоного (58,5%), вартість за грам у них однакова.

• Діаманти горять

Цей факт був з’ясований в результаті експериментів. Температура плавлення алмазу становить приблизно 3700-4000° C при тиску ~ 11 ГПа. На повітрі алмаз згорає при 850-1000° C, а в струмені чистого кисню горить слабо-блакитним полум'ям при 720-800° C, повністю перетворюючись на вуглекислий газ. При нагріванні до 2000° C без доступу повітря алмаз спонтанно за 15-30 хвилин переходить в графіт і вибухово руйнується на дрібні частини.

І це ще не усі цікаві факти. Вони б просто не помістилися в одну статтю. Тому слідкуйте за нашим блогом та дізнавайтеся багато нового та цікавого про свої улюблені прикраси та камені.