Пн-Пт з 09:00 до 18:00
За археологічними даними людина почала проколювати вуха ще у 3000 до н.е., а у часи фараонів це вже було звичним явищем та свідченням про відношення до певного класу. Тобто вуха почали проколювати дуже давно, і робили це по всій планеті — в Азії, Африці, Європі, Америках. Спочатку керувалися релігійними віруваннями та переконаннями — давня людина таким чином або намагалася захистити себе від впливу злих духів, або просила допомоги у своїх богів, або це виконувалось в межах якогось ритуалу — посвячення у воїни, дорослості, одруження. Тому сережки були різні — відповідно до випадку — з різних металів (золото/срібло/мідь) з камінчиками чи іншими прикрасами. І лише з часом проколювання вух стало естетичною складовою людського костюма, але зберегло своє значення як спосіб свідчення про матеріальний добробут — чим багатша людина, тим дорожчі сережки. Те саме, в рівній мірі, стосується пірсингу — за даними істориків та археологів, найпершими проколювати крило носу стали індійські жінки. Це робилося відповідно до релігійних уявлень древніх індусів, і з метою полегшення больових відчуттів при різних жіночих проблемах та фізіологічних станах — пологах та інших випадках. З часом традиція розповсюдилась на решту азійського континенту та проникла в Африку, де вона прижилася більшою мірою. Тобто крило носу традиційно проколювали у Старому Світі — Азії, Африці. А вже перегородку носа проколювали у древній Америці — це робили інки, мая, ацтеки. Матеріалами для сережок вони використовували або золото, або нефрит. Так само відбувалось і в Індії, Непалі та Тібеті. І там, і там ця процедура має більше лікувальне спрямовування — вважалося, що таким чином можна захистити ніс від інфекцій. А вже австралійські аборигени проколювали перегородку для краси.
Пірсинг на животі, у пупку — традиція родом з епохи фараонів, але тоді право на це мали лише вони, якщо хтось би насмілився подібно до фараонів спробувати собі таке зробити, то його неминуче чекала б смертна кара. А вже у більш пізній період, пірсинг пупка став звичним явищем в азійських культурах та Індії, і з середини XX століття мода на такий екстравагантний спосіб прикрасити свою особу докотилася і до Західного світу. А уже в 90-ті вона штурмом взяла Голлівуд та естраду — проколотими пупками хизувались Мадонна, Наомі Кемпбелл і не тільки. І з цього моменту дівчата почали масово проводити собі відповідні маніпуляції та також хизуватися незвичними сережками у незвичному місці! На даний час вже нікого не здивуєш пірсингом живота або навіть язика чи брови.
Як зрозуміло з «географії» розташування сережок на тілі, вони повинні мати особливу конструкцію та особливу архітектуру. І це дійсно так, для усього цього сучасна ювелірна індустрія пропонує досить великий вибір відповідних сережок, котрі найкращим чином фіксуються та виглядають у місцях проколів.
Розрізняють декілька видів сережок для пірсингу, при чому деякі з них підходять для усіх видів пірсингу, а деякі мають досить специфічну форму та способи кріплення — залежно від цього вони використовуються для різних видів пірсингу: для носа, пупка, брів і т.д.
Сережки для пірсингу виготовляють як в золоті, так і в сріблі, вони можуть мати красиві вставки або бути просто із металу. Вставками виступають фіаніти, перламутр, перли й навіть діаманти. Срібні, як правило всі мають родієве покриття, котре надає їм виразного блиску, та робить настільки красивими, що їх практично неможливо на око відрізнити від білого золота.
Але ми зупинимося на найбільш популярних.
Штанга — це прикраса, сережка для пірсингу, котра складається з двох закруток (накруток) та прямого стержня. Найбільш універсальний вид сережки — можуть використовуватися для будь-якого пірсингу. Можуть бути в сріблі — закрутки виготовлено у вигляді різних за діаметром кульок, або в золоті, декоровані сяючими білими фіанітами.
Лабрет — це прикраса, сережка для пірсингу, котра складається з стержня та плаского диска з однієї сторони та декоративної накрутки з іншої. Підходить для пірсингу вух, носа, губ. Є і срібні, і золоті, деякі мають красиве декорування фіанітами.
Банан — це прикраса, сережка для пірсингу, у вигляді вигнутого стержня, котрий має з двох сторін накрутки. За формою дійсно нагадує банан, тому така назва. Оптимальна для носіння одразу після проколу. Можуть використовуватися для губ, брів та пупка, єдине — ті, що для пупка мають фіксовану нижню частину, як правило це красива підвіска або просто декоративна прикраса. Найбільш поширені, тому вибір таких дуже великий, при чому декорування може бути як просто фігурне з металу виготовлення — срібла або золота, так і з використанням камінчиків. Закрутки можуть мати форму кульок, конусів, сердечок, мати красиві підвіски, особливо ті, що призначенні для пупка.
Ностріл — прикраса для пірсингу, вигнута сережка для проколу носа. Одна з найбільш популярних, оскільки її легко самостійно вставляти та можна без проблем міняти різні. Асортимент досить великий — в сріблі, золоті, з вставками або без. Через свою мініатюрність вони мають дуже витончений та вишуканий вигляд. Фіксатор або головку сережки можуть прикрашати сердечка, камінчики в крапановій закріпці або просто в закаточці, або просто декоративна кулька.
Ще досить популярні твістер та циркуляр — вони обидва круглої форми, перший закручений у неповну спіраль з декором на кінцях, а другий це незамкнене коло, або підківка з декоративними накрутками на кінцях.
Це якщо мова йде про спеціальні сережки для проколів та пірсингу. Але досить часто люди купують просто красиві пусети та носять їх, наприклад у крилі носа. Так дійсно можна робити, але за умови, що пусета дуже мініатюрна і не буде заважати та утруднювати дихання. Так само носять і мініатюрні конго, хоча є спеціальні сережки-кільце для пірсінгу з специфічною застібкою.
