Основні етапи виготовлення ювелірних прикрас

Обираючи ювелірні прикраси у магазинах чи онлайн, ми бачимо вже готовий, доведений до досконалості виріб. Ми беремо його до рук, ретельно оглядаємо, приміряємо і захоплюємося. Проте ми навіть не замислюємося над тим, яка праця вкладена у цю прикрасу, та скільки етапів вона проходить, перш ніж потрапити до наших рук. Прикрасу не виготовляє машина без серця, її не штампують на станку, кожна деталь – це результат любові майстра до своєї справи.

Сьогодні ми розкриємо усі тонкощі виготовлення прикрас та пройдемо шлях виробів від виробництва до появи у вітрині ювелірного магазина.

Ідея – без неї ніяк. Прикраса зароджується від ідеї, від творчого імпульсу, що виникає в уяві дизайнера.

1. Розробка ескізу. Саме на цьому етапі ідея дизайнера переноситься на папір. Після безлічі чорновиків та замальовок на світ з’являється повноцінний кольоровий ескіз майбутньої прикраси у декількох варіантах та ракурсах. Сам ескіз сміливо можна назвати витвором мистецтва, адже навіть на папері у прикрасу просто не можливо не закохатися.

2. 3D-моделювання. З паперу ескіз переносять в тривимірну програму. Спочатку створюють рендер – комп’ютерну візуалізацію прикраси у готовому вигляді згідно ескізу, поданого художником. Спеціаліст прямо в 3D-редакторі накладає прозорий ескіз на об'ємне зображення. Це дозволяє повторити всі лінії і візерунки з точністю до сотих часток міліметра. На етапі 3D-моделювання враховуються всі наступні технологічні особливості виробництва − від деформації гумових прес-форм і восківок в результаті «усадок» до кріплення каменів і полірування. Значним позитивним моментом є можливість модифікації тривимірних моделей, а саме: розробка розмірного ряду каблучок, можливість зміни розміру каменів, якими планують інкрустувати прикрасу, поєднання з новими елементами дизайну. Комп'ютерний 3D-дизайн надає можливість зменшувати трудомісткість процесу виготовлення нових моделей і підвищувати якість ювелірних прикрас.

3. Виготовлення прес-форми. Це дуже важливий етап, адже завдяки ньому 3D-модель стає не віртуальною, а реальною. Прес-форму виготовляють з спеціально розробленої гуми, що застосовується при виготовленні форми, прекрасно «тримає» відбиток навіть найтоншої проробленої деталі. Крім того, завдяки пластичності, з неї дуже легко виймати воскові копії. Якість готової ювелірної прикраси безпосередньо залежить від якості прес-форми, що враховує специфіку лиття і восківок. Професійно виконана прес-форма полегшує процес виробництва виробів і скорочує час ювеліра при тиражуванні прикраси.

4. Формування восківок. Восківка ‒ це точна модель прикраси. Її отримують за допомогою прес-форми, в яку заливають віск. Завдяки запіканню потрібний віск заповнює собою усі пустоти, а весь лишній – топиться і стікає. Восковий прототип прикраси включає в себе усі необхідні отвори та кріплення для каменів. Багато воскових моделей кріплять на товстий стержень, формуючи так звану «ювелірну ялинку».

5. Лиття. Далі «ювелірну ялинку» акуратно формують в спеціальній опоці і запікають в заданій температурі (для кожного металу вона своя). Головне завдання ‒ формомаса в опоці повинна запектися і рівномірно висохнути. Віск в формомасі повинен витопитися і стекти, залишивши порожнечі. Залежно від необхідного металу, ливарник на ювелірному виробництві готує сплав для заливки, змішуючи чистий метал з лігатурою ‒ сумішшю металів (як правило це срібло, мідь, нікель, цинк, але можуть бути й інші). Компоненти розплавляються разом, ретельно перемішуються для досягнення рівномірності змісту і виливаються в підготовлену заздалегідь форму. Все, тепер їй дають охолонути. Розмивають формомасу струменем води і дістають вже готову ялинку в металі. Вироби з неї обкушують і відправляють на подальші етапи ювелірного виробництва.

6. Монтування. На  цьому етапі збирають усі деталі прикраси (збір деталей сережок, браслетів, підгін потрібного розміру каблучок). Також на цьому етапі усувають усі грубі неточності після лиття. Від якості монтування в ювелірному виробництві залежить наскільки міцною і точною буде ювелірна прикраса, тому це основний етап виробництва ювелірних прикрас.

7. Галтування та шліфування. Галтування – це полірування виробів шляхом перемішування їх у барабані з абразивом. Завдяки галтуванню поверхня прикрас стає більш гладенькою і щільною. Після галтування на прикрасах (металевих заготовках без вставок) ставлять іменник та відправляють в Пробірну палату для перевірки відповідності Держстандарту, про що свідчить проба на прикрасі. Далі прикраси повертають на виробництво для шліфування. У процесі шліфування ювелірні вироби притискаються до шліфувального круга, що обертається, гострокутні частинки якого знімають тонкий шар металу. Глибина зрізання залежить від твердості і в'язкості оброблюваного металу, а також від твердості, розміру і матеріалу зерен шліфувальних кругів.

8. Закріпка. Якщо в прикрасі передбачені камені, вона відправляється на наступний етап виробництва – закріпку. Попередньо для кожного ювелірного виробу гемолог підбирає ті камені, які будуть ідеально підходити на свої місця і гармоніювати за кольором. Далі закріпник повинен встановити їх в пази і закріпити так, щоб вони не могли випасти. Етап надзвичайно складний і відповідальний. Камені, в своїй переважній більшості, дуже крихкі і можуть не витримати навантажень, що виникають в процесі закріпки, та можуть надколотися. І якщо для бюджетних фіанітів це не критично, то надкол великого діаманта може коштувати дуже і дуже дорого. Закріпник на ювелірному виробництві повинен володіти винятковими знаннями про фізичні властивості каменів.

9. Полірування. Саме полірування доводить прикрасу до досконалості. Полірування ‒ останній етап, в результаті якого гладка матова поверхня, отримана при шліфуванні, набуває дзеркального металевого блиску (глянець). Розрізняють ручне і механічне полірування. Ручне виконують полірувальними паличками або шліфувальними дерев’яними брусками, які покривають полірувальною речовиною. Рівним площинам надають дзеркального блиску за допомогою шкіряного (полірувального) напилка, схожого за формою з наждаковим напилком; одна його сторона обтягнута м'якою шкірою, на яку наносять полірувальну пасту. Механічне виконується на спеціальних полірувальних верстатах або за допомогою бормашини еластичними колами і стрічками, на поверхню яких наносять спеціальні полірувальні речовини.

Проходження всіх перерахованих вище етапів виготовлення ювелірних виробів дозволяє зробити дуже високоякісний продукт. І чим ретельніше вони виконуються, тим кращий виріб на виході. До кожного етапу торкається рука майстра, яка, ніби махом чарівної палички з легкістю все поєднує в неймовірній прикрасі. Це дивовижний й водночас складний процес. Тепер ви знаєте, який шлях пройшли прикраси, перш ніж потрапили у ваші скриньки.